Great prayer

ВЕЛИКА ФАТІМСЬКА НОВЕННА

2009-2017

Любі брати і сестри, шанувальники Марії – Матері Христа і нашої Матері!

   У 2017 році ми відзначатимемо сторічний ювілей Фатімських об’явлень.
M Boza14Віримо, що ця урочистість стане для нас часом великої благодаті. Крім того, віримо, що усі ми запрошені до співпраці із небом у виконанні великих
обітниць, які заповіла нам Пресвята Матір. Тому прагнемо приготуватися до цієї події за допомогою дев’ятирічної Великої новенни, яка розпочалася  13 травня 2009 року, а завершиться 13 травня 2017 року. Велика новенна – це час молитви, що закликає Божу присутність, це час присвячення себе Непорочному Серцю Марії і життя ним на щодень, щоб якнайбільше уподібнитися до Її Пречистого Серця. Ці дев’ять років є часом, коли ми можемо принести жертву, яка відкриває перед грішниками небо. Протягом цього часу ми перебуватимемо із Непорочним Серцем Марії, яке, згідно із встановленням Ісуса, є для сучасного світу дорогою до Бога. Нарешті, це час пізнання правди про нашу Матір, щоб Марію «більше знали і любили», як того хоче Спаситель.

 Тематика Великої Фатімської новенни

(2009) Впевнені у перемозі.

Протистояння цивілізації смерті.

(2010) У безпеці на межі часу.

Завжди із Марією.

(2011) Більше, ніж тимчасове життя.

Існує небо, існує пекло, існує чистилище.

(2012) Живемо не заради себе.

Відшкодування гріхів світу.

(2013) Євхаристичний ключ.

Диво над дивами, яке усе перемінює.

(2014) Запрошені до неба.

Розарій, скапулярій та покаянна мотузка.

(2015) Сила родини.

Домашня церква, яку не здолають ворота пекла.

(2016) Милосердний Бог.

Останнє слово за Богом, котрий є любов’ю.

(2017) Шлях, який пролягає через серце.

Союз сердець: Ісуса, Марії та наших.

Як виникла ідея проведення Великої Фатімської новенни

Думка про проведення Великої Фатімської новенни була пов’язана з тими визначними обітницями, що давалися Марії, починаючи з обітниць Яна-Казимира (король Речі Посполитої у 1648-1668 рр. – М. Б.), яку він склав у 1656 році, потім у 1946 році під час присвячення польського народу єпископатом Польщі й аж до присвячення світу і Росії Непорочному Серцю Марії, здійсненого Іваном Павлом ІІ 25 березня 1984 року. У перспективі віри ми подумки повертаємося до цих незабутніх подій. Ці обітниці ніхто не відміняв і від них ніхто нас не звільняв. Нині ми повинні їх переосмислити і виконати.

Після паломництва Папи Бенедикта XVI у 2010 році до Фатіми не залишається сумнівів: Фатімське послання досі актуальне та потребує того, щоб його виконати. Докором для нас звучать сьогодні слова сестри Лусії, які стосуються богослужіння Перших субот місяця і з якими вона звернулася у 1939 році до Папи Пія XII. Тому, якщо ми хочемо жити нині цим посланням, то не можемо обмежуватися лише 13 числом місяця у період із травня по жовтень, забуваючи про богослужіння на честь Непорочного Серця Марії. Велика Фатімська новенна є запрошенням, зверненим до кожного із нас, щоб ми наново замислилися над суттю послання, даного у Фатімі. Час наближення 100-річного ювілею Фатімських об’явлень – це своєрідний «останній дзвінок», що закликає нас подумати над словами Матері Божої, котра, показавши дітям пекло, сказала: «Бог прагне встановити у світі богослужіння на честь Мого Непорочного Серця».

Сьогодні, з нагоди беатифікації Івана Павла ІІ, ми повинні наново усім серцем прислухатися до повчання, яке він дав нам про Фатіму. Необхідно стати на коліна у першу суботу місяця так, як це зробив він у день відвідання й освячення санктуарію у Кшептувках (Польща – М. Б.) 7 червня 1997 року, щоб заглибитися у споглядання Непорочного Серця Марії.

Новенна розпочалася 13 травня 2009 року, але кожен, хто забажає потрудитися заради Марії, може приєднатися до неї будь-якої миті. У Фатімі Пресвята Матір запросила усіх нас до співпраці у справі спасіння людей. Сьогодні, коли ми стоїмо на порозі столітнього ювілею Її об’явлень, прагнемо прийняти до своїх сердець цей наполегливий заклик, включившись у справу спасіння світу. Тому новенна – це наша молитва, жертва, катехизація, апостольська діяльність, проповіді, спільна молитва на Розарії та богослужіння Перших субот місяця. Усе це для того, щоб Марію якомога більше знали і любили в усьому світі, щоб настала пора тріумфу Її Непорочного Серця.

Таким чином, Велика Фатімська новенна – це не різновид богослужіння. Вона не обмежується прочитанням якоїсь однієї молитви. Велика новенна – це поєднання сил і сердець усіх тих, хто любить Марію, заради того, щоби допомогти сучасному світові пізнати Фатімське послання і відповісти на прохання Матері Божої.

Як включитися у Велику Фатімську новенну?

  • Молитися на Розарії, по змозі щоденно. Той, хто не молиться на Розарії, не має нічого спільного із новенною.
  1. Брати участь у богослужінні Перших субот місяця протягом п’яти місяців. Хто під час Великої Фатімської новенни жодного разу не брав участі у цьому богослужінні протягом п’яти місяців не може вважатися її учасником.
  2. Свідомо присвятити себе Непорочному Серцю Марії. Якщо ми не віддамо себе Пресвятій Матері, важко говорити про життя Фатімським посланням, а відтак про участь у Великій Фатімській новенні.
  3. Регулярно молитися (принаймні один раз на тиждень), використовуючи тексти Великої Фатімської новенни.
  4. Брати участь у Фатімських богослужіннях, організованих 13-го числа кожного місяця. Утім, участь у них не обов’язкова.
  5. Пізнавати якомога більше Марію за допомогою читання відповідної літератури, вчитися любити Її у повсякденному житті. Ніхто із нас не стане апостолом Фатімського послання, якщо сам не пізнає його і не почне ним жити.

Усіх тих, хто вирішує включитися у справу Великої Фатімської новенни, ми вписуємо до «Золотої книги Великої Фатімської новенни», яку урочисто пожертвуємо у Фатімі під час святкування 100-річного ювілею об’явлень Матері Божої.

Головна мета святкування столітнього ювілею Фатімських об’явлень

Святкування столітнього ювілею Фатімських об’явлень нагадує нам про подію надзвичайно важливу у релігійному житті католиків. Головна мета цього святкування носить релігійний характер: на пастирському, духовному, богословському, катехитичному, суспільному та соціальному рівнях.

   Фатімське послання є динамічним явищем, оскільки стосується нинішнього і майбутнього часу.  Воно показує, як можна жити християнською вірою. У зв’язку із цим святкування столітнього ювілею Фатімських об’явлень повинно допомогти нам у поглибленні й актуалізації розуміння цього послання, а також дати поштовх у відновленні і зміцненні нашої віри, а відтак сприяти духовному росту Божого народу.

   Паломництво Папи Бенедикта XVI у травні 2010 року, як продовження візитів його попередників до Фатіми, показує, що у Фатімському посланні наявні аспекти, які можуть учинити його рушійною силою євангелізації і шляхом покаянної зустрічі із Христом.

Таким чином, йдеться не про те, щоби формально відзначити певну історичну подію, яка мала колись місце. Фатімські події є закликом, який може знайти відгук у серці кожного нашого сучасника.

о. Вірджиліо Антунес,

ректор Фатімського санктуарію

Молитва Великої Фатімської новенни

згідно зі словами акту присвячення Івана Павла ІІ, які змінили світ

 

Слід якнайчастіше молитися словами цієї молитви. Вона зродилася зі слів Івана Павла ІІ, з якими він звернувся до Марії під час урочистості Благовіщення 25 березня 1984 року. Під час акту присвячення Росії та світу Непорочному Серцю Марії у Римі на площі Святого Петра було виконано прохання Матері Божої Фатімської про те, щоби Святіший Отець здійснив його в єдності з усіма єпископами світу. Небеса прийняли цей акт, що дозволило Марії розпочати виконання тих обіцянок, які Вона дала нам у Фатімі. Невдовзі потому, без єдиного пострілу, був повалений комуністичний режим, народи здобули свободу, припинилося переслідування Церкви. Як сказала сама сестра Лусія, здійснений у Римі акт став першим тріумфом Непорочного Серця Марії.

Папська молитва зворушила небо. Тому, готуючи свої серця до святкування столітнього ювілею об’явлень, ми ніби нагадуємо Матері Божій слова Івана Павла ІІ, справді дієвими і які супроводжувалися чудесами. Такою, власне, повинна бути наша молитва й уся Велика Фатімська новенна.

×××

Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь із Тобою!Блаженна Ти, Маріє, яку Бог послав до Фатіми і яка принесла світу послання надії. Ти закликала до молитви і покаяння, просячи відшкодувати гріхи наших сучасників.

У той час, коли Твої слова про торжество Твого Непорочного Серця поступово наближаються до свого виконання, ми, звершуючи Велику новенну, яка готує нас до столітнього ювілею Твоїх об’явлень у Фатімі, звертаємося до Тебе у дусі любові, покори і безмежної надії та, єднаючись з усією Церквою, волаємо до Тебе:

Під Твій захист прибігаємо, Пресвята Богородице Діво!

Стаємо сьогодні перед Тобою, Матір наша і Мати наших родин, усіх людей і народів. Тобі відомі наші страждання і надії, Ти по-материнськи відчуваєш боротьбу між добром і злом, між світлом і темрявою, які потрясають сучасним світом. Прийми прохання, спрямоване у Святому Духові безпосередньо до Твого Серця, й огорни своєю материнською любов’ю усе людство, яке ми Тобі ввіряємо, стурбовані земною і вічною своєю долею і долею наших братів і сестер.

Ти із сумом сказала: «Гине багато душ», пояснюючи своїй духовній доньці Лусії, що «сучасний світ заслуговує на потоп більше, ніж за часів Ноя».  У Фатімській таємниці Ти залишила нам свою пересторогу: сьогодні світ заслуговує на велику Божу кару. Тільки Бог має владу змінити хід нашої історії, покласти край цивілізації смерті, яка поширюється довкола, лише Він може пробудити в людях бажання будувати новий, кращий світ. Перед Тобою, Матір Христа, перед Твоїм Непорочним Серцем ми поєднуємося з усією Церквою у посланні, в якому Твій Син з любові до нас підкорився волі Отця: «Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині (Йо., 17, 19)». Прагнемо поєднатися з нашим Відкупителем у цій жертві заради світу і людства, яка у Його божественному Серці має силу простити гріхи і відшкодувати провини.

Віддаємося Тобі сьогодні беззастережно, щоб кожен із нас був «увесь Твій» назавжди, аби ніщо не відлучило нас від Христа – Спасителя світу. Нехай наше присвячення у єдності із присвяченням Твого Сина перемінить світ, що нас оточує. Нехай воно пошириться на всіх людей і переможе зло, яке дух темряви здатний розпалити у серці людини, в історії її життя і яке вже розпалив у наші часи.

Просимо Тебе, Маріє, яви нам своє Непорочне Серце, яке є шляхом, що веде світ до Бога.

Благаємо Тебе: від будь-яких небезпек назавжди визволи нас.

Посеред численних загроз і невпевненості у завтрашньому дні ми волаємо до Тебе із безмежною довірою:

Допоможи нам здолати зло, яке так легко вкорінюється у серцях наших сучасників, – зло, яке нависає над нашим життям у своїх непомірних наслідках і яке перекриває нам дорогу до майбутнього!

Від голоду і війни визволи нас!

Від атомної війни, від несподіваної загибелі та будь-яких війн визволи нас!

Від гріхів проти життя людини з моменту її зачаття визволи нас!

Від ненависті і приниження гідності Божих дітей визволи нас!

Від будь-якої несправедливості у суспільному, громадському і міжнародному житті визволи нас!

Від зневаги Божих заповідей визволи нас!

Від спроби знищити у людських серцях правду про Бога визволи нас!

Від втрати сумління визволи нас!

Від гріхів проти Святого Духа визволи нас!

Матір наша, почуй наш крик, який несе у собі печать страждань не лише поодиноких людей, а й цілих суспільств!

Допоможи нам, щоб ми силою Святого Духа перемагали будь-який гріх у собі та довкола нас.

Нехай наше присвячення, сповнене дитячої довіри, стане знаряддям у Твоїх руках, щоб Ти використала його заради скорого тріумфу цивілізації любові, щоб нарешті настала весна християнства і розквітла у нашому житті та у житті  усіх людей і народів!

Нехай відновиться в історії людства безмежна сила Відкуплення – спасенна сила милосердної Любові! Нехай вона перекриє шлях злу! Нехай пробудить сумління людей! Нехай у Твоєму Непорочному Серці засяє світло надії для кожного з нас!

Нехай Твоє Непорочне Серце перемінить світ!

Амінь.

Молитва присвячення новенни

згідно зі словами Івана Павла ІІ

 

Ця молитва ґрунтується на словах Івана Павла ІІ, висловлених під час молитовного пильнування у Фатімі 12 травня 1991 року. Нехай вони допоможуть нам перебувати поруч із Пресвятою Матір’ю та завжди нагадують про Її присутність, щоб ми прямували дорогою спасіння.

***

   Пресвята Богородице і Матір моя, прийми цю Велику Фатімську новенну, яку я здійснюю на Твою честь і заради слави Пресвятої Трійці – незгасного Світла.

   Прямуючи цим світом, я часто буваю розгублений і надміру стурбований, а тому так потребую цього божественного світла!

Діво Фатімська, супроводжуй мене!

Веди мене до свого Сина! Приведи до гавані спасіння!

Молися за мене грішного нині і в годину моєї смерті! Амінь. 

Час не жде.

Марія кожного дня, починаючи з липня 1917 року, може повторювати нам свої слова про пекло, до якого йде багато грішників. Тому ми не повинні байдуже дивитися на духовну смерть ні на жодного із них. Тим більше, що Мати Божа обіцяла наближення «Її часу» – часу тріумфу Її Серця. Вона говорить про це наперекір чорним хмарам, які скупчуються над горизонтом нашої історії. Майбутнє – річ відносна, дуже багато залежить від нас. «Завтрашній день світу» знаходиться в наших руках. Як вчив Іван Павло ІІ, «християнство – це релігія співпраці Бога і людини». Тому ми стаємо на бік перемоги і вас запрошуємо до співпраці заради Марії.

Папа Пій XII учив: «Скінчився період сумнівів стосовно одкровень у Фатімі. Настав час діяти». […] «Заклик, даний нам у посланні Фатімської Божої Матері, глибоко укорінений в Євангелії та церковній традиції, тому Церква сприймає його як обов’язок йти за ним», – додав Іван Павло ІІ під час проповіді у Фатімі 13 травня 1982 року.

Запрошуємо вас узяти участь у Великій Фатімській новенні. Сподіваємося, що ця новенна, сповнена молитви, духовних роздумів і навчання основам християнської віри, допоможе багатьом людям знайти шлях, що веде до «нового, кращого світу», до особистого навернення і приходу торжества Непорочного Серця Марії.

Маріє, нехай у Твоєму Непорочному Серці переміниться світ!

Помиляється той, хто вважає, що пророча місія Фатіми скінчилася. […] У Святому Письмі ми часто зустрічаємо приклади того, як Бог шукає праведників, щоб врятувати місто. Те саме відбувається й у Фатімі, коли Він запитує: «Чи бажаєте пожертвувати себе Богу, зносячи страждання, які Він допустить, заради відшкодування гріхів і навернення грішників?».

Нехай ці сім років, які відділяють нас від столітнього ювілею об’явлень у Фатімі, прискорять тріумф Непорочного Серця Марії заради слави Пресвятої Трійці.

Бенедикт XVI, Фатіма, 2010 рік