The history of the solemnity of Christ the King of the universe

„Урочистість Христа Царя є урочистістю «свіжої» дати, проте, її зміст такий стародавній, як сама християнська віра, адже слово «Христос» не є нічим іншим, як грецьким перекладом слова «Месія»: помазаник, цар. Ісус з Назарету, розіп’ятий «Син теслі» є настільки Царем, що Царським титулом стало Його ім’я.  Називаючи самих себе християнами, визначаємо самих себе як людей царя, як людей, які визнають у Ньому Царя». (J. Ratzinger, Służyć prawdzie, Wrocław 1986).

 Перші спроби

У 1861 році французький єзуїт Генрі Рамір, занепокоєний історичними подіями, задекларував необхідність повторної афірмації (від латинського firmare – робити затвердження), що Христу було дане царювання над народами. Священик так писав: «Люди не можуть бути відділені від суспільств, які надають їм необхідні умови і так само особисте царювання Христа не може бути відділене від (Його) царювання у цілому суспільстві».

Continue reading “The history of the solemnity of Christ the King of the universe”