October – the month of the rosary prayer

Розпочався місяць жовтень, котрий в Католицькій Церкві в особливий спосіб присвячений Діві Марії, а саме – Її вшануванню через молитву Святого Розарію, Вервиці.

Розарій – це молитовні роздуми над радісними, скорботними, славними та світлими таємницями життя Ісуса Христа і Марії. Заглиблюючись у ці таємниці, ми роздумуємо над власним життям. Роздуми над цими таємницями є водночас роздумами над Євангелієм.

Вервиця це не лише молитва; вона чудовий засіб освячення і духовного поступу, одна з найкращих шкіл доброчесності і життя християнського. Без сумніву, не можна наполегливо розважати таємниці життя Ісуса і Марії та не втілити у життя те, що з них будемо черпати. Як сказав Пій XII: “Душа почувається затишніше, коли йде дорогою, вказаною Ісусом і Його Матір`ю”. Марія наближається до нас, бере за руку і вчить жити так, як Вона Сама жила на землі коло Свого Сина. Ось у чому наука Вервиці та таємниця її успіху: вона “вводить нас в живий контакт з Ісусом через Серце Його Матері” (Іван Павло II).

Молитва на Вервиці зародилася в глибоку давнину II століття. На Сході, у Сирії, християни, побудували перші монастирі, почали молитися там, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурочки. Отож назва “вервиця” походить саме від слова “верв”, що означає “шнурок, мотузка”.

В період середньовіччя Латинська Церква перейняла Вервицю від Східної Церкви. З цього часу за допомогою Вервиці той, хто молився на ній, отримував Божі ласки, прощення своїх гріхів, укріплювалися у вірі.

Першими великим пропагандистом молитви на Вервиці був cв. Домінік (1170-1221). У Тулузі 1214 року перед ним з’явилася з Неба Матір Божа з трьома небесними дівами і попросила поширювати молитву на Вервиці поміж християнами. У XV столітті в Західній Європі, де молитва на Вервиці була майже забутою, бл. Алан де Рупе (1428-1475) допоміг відродити її. Пізніше місіонер cв. Людовік Гріньйон де Монфорт (1673-1716) у молитві на Вервиці показав, що вона не тільки допомагає навертати і спасати людські душі силою молитов Отче наш і Богородице Діво, а є входженням у глибокі таїнства життя, смерті, воскресіння і слави Ісуса Христа і Діви Марії. Він вважав, що Пречиста Діва Марія з усіх набожеств найбільше цінує Вервицю, бо через неї кожний християнин отримує прощення за провини, звільняється від гріха, прагнучи досконалості, зростає у ласці. Хто плаче, знаходить радість і спокій, хто в біді, – допомогу і розраду …

Того, хто входить у світ Вервиці, не мучать сумніви та помисли, не захоплюють пристрасті. Диявол і плоть стають безсилими перед силою вінчальної молитви, яка рятує світ від катастрофи війни, стихійних лих і хвороб. Ця чудодійна молитва стає відкриттям для молільника, допомагає йому доторкнутись серцем до одвічних тайн і небесних доброчеснот любові та миру.

У розповідях про св. Франциска згадується такий випадок: один молодий чернець ревно відмовляв cв. Вервицю щодня перед обідом. Одного разу він не зумів її вчасно відмовити. Щоб не порушувати своєї обітниці, він просив дозволу в настоятеля на запізнення до обідньої трапези і пішов до монастирської каплички. Настоятель, зауваживши, що хлопця досить довго немає, послав до каплички іншого брата. Зайшовши туди , він побачив, як молодого ченця Матір Божу та двох ангелів огортало дивовижне сайво. На кожне Богородице Діво… з уст молодого монаха виходила біла троянда, її підхоплювали ангели та оздоблювали нею корону на голові Пречистої Діви Марії…

Тому Вервицю називають ще Рожанцем, що в перекладі означає корона троянд (рож). Блаженний Алан де Рупе говорив, що Вервиця із 150 Богородице Діво є великою короною із білих троянд для Марії, а Вервиця із 16 Отче наш– малою короною із червоних троянд для Ісуса.

За матеріалами сторінки Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні

Schedule of catechisms for children

В нашій парафії з 15 вересня відновився цикл катехиз для дітей.

Нагадаємо, що катехизм – навчання і пояснення Святого Письма і християнської традиції – необхідна умова живої парафії. Це не тільки певний курс катехизації чи реколекції, які тривають кілька годин, а постійний процес – як у церкві, так і в родині. За це долучення до віри відповідальні як священик – душпастир і сповідник, так і ті, хто навчає віри своїм прикладом вдома і повсякчас. Головна і найперша катехизація відбувається в сім’ї, прикладом батьків. Також наголошуємо для батьків, що їх обов’язок є сприяти катехизації дітей.

Отже, розклад катехиз до приготування до таїнства Причастя та поглиблення знань про Бога та церкву для дітей молодшого та середнього шкільного віку в парафії Христа Царя Всесвіту в м. Києві на 2019/2020 навчальний рік:

Час проведення катехизКатехит
Субота, 10:00 год.с. Елена
Неділя, 11:15 год.с. Елена
Неділя, 11:15 год.с. Люба
Неділя, 13:00 год.с. Елена
Неділя, 13:00 год.с. Люба

Хто зацікавлений долучитися до катехиз – прохання звертатись до сестер після Літургій о 9:00 та о 12:00 год.

Anniversary of the departure to eternity of Father Bogdan Kushnir SAC

26-го серпня 2019 року в храмі Христа Царя Всесвіту відбулася поминальна Служба Божа у 1-шу річницю відходу до вічності отця Богдана Кушніра SAC, який протягом 7 років служив  в нашій парафії вікарієм і пізніше протягом 3-ох років, до серпня 2017 року, був настоятелем Храму Христа Царя Всесвіту у м. Київ.

Священники, співбрати паллотини і віряни дякували Богу за життя отця Богдана Кушніра SAC і його служіння Богу і людям.

Разом складаємо благальну молитву про дар спасіння і Божого милосердя для отця Богдана: «Вічне спочивання дай  йому, Господи! І світло віковічне нехай йому світить! Нехай спочиває у вічному мирі. Амінь».

Заохочуємо всіх до молитви в парафіяльних спільнотах, а особливо до спільної молитви в родинах. Щоб Бог змилувався над долею всіх нас, обдарував померлого вічним життям, а нас, живих, своїм благословенням і новими покликаннями з нашої парафії до священництва, щоб не забракло робітників на Господній ниві.

Лист-подяка після похорону отця Богдана Кушніра SAC

Happy Holidays with God

Група дітей нашої Парафії Христа Царя Всесвіту з Києва (від 7 до 13 років віком) поїхали на відпочинок до Азовського моря. Деякі хлопчики і дівчатка з групи вперше в житті подорожували потягом. Поїздка тривалістю 18 годин їх зовсім не втомила, а навпаки дала можливість познайомитися з друзями блище. Найбільше нашим юним мандрівникам сподобалося спати на верхній полці у вагоні. Місто Бердянськ усіх зустріло сонячною погодою, а Релігійна Місія “Карітас-Спес-Бердянськ” ХЗД РКЦ гостинно відкрила для нас свої двері з 25.07.2019 р. по 05.08.2019 р.

Діти мають можливість кожного дня отримувати позитивні емоції та нові враження. Аніматори Релігійної місії проводять з дітьми квести, спортивні та інтелектуальні ігри, естафети, караоке вечори, дискотеки, інтеграційні танці та екскурсії по місту Бердянськ. А наші сестри: Єлена та Віроніка зробили для дітей сюрприз – організували похід до зоопарку Сафарі”, який вважається одним з найкращих в Україні.
І хоч програма кожного дня дуже насичена, проте ранкове море нас завжди зустрічає по новону. А все тому, що в цей літній період воно особливе і показує свої різноманітні стани: то тихе и тепле, то хвилясте і бурхливе, але завжди тепле. Зона плавання для дітей особиста – відгорожена буйками, а на варті безпеки стоїть рятівник.


Діти живуть під одним дахом з Ісусом, адже каплиця знаходиться в тому ж приміщенні. Кожен день священик править Службу Божу. Наші міністранти готуються до Літургії та гідно прислуговують під час неї. Діти читають читання, співають псалми та разом з с. Веронікою, що акомпанує на гітарі, співають пісень і славлять Бога під час Святої Меси. Весь час наша маленька дитяча спільнота досвідчує, що з Богом проходять ВЕСЕЛІ літні канікули.

Більше фото можна переглянути в галереї за цим посиланням.

Mother of God of Saint Scapular

16 липня Церква вшановує Матір Божу святого Скапулярію. Особливі урочистості відбудуться у кармелітанському марійному санктуарії у Бердичеві 20-21 липня. 20 липня Бердичів буде вітати паломників з різних куточків країни та світу, а 21 липня відбудеться урочиста Свята Меса на честь Матері Божої Святого Скапулярію.

Святе Письмо звеличує красу Гори Кармель, на якій пророк Ілля захищав чистоту віри Ізраїлю. В кінці XII століття на Горі Кармель оселилися пустельники.

1251 року святий Симон Сток мав видіння Богородиці й отримав від неї для кармелітського ордену та всіх духовно з’єднаних із ним вірян особливий покров – скапулярій. Пресвята Діва Марія пообіцяла, що той, хто носитиме скапулярій і виконуватиме молитовне правило, запевнить собі Її опіку над душею і тілом, а також отримає особливу допомогу в годину смерті. Померши, людина буде визволена із чистилища першої суботи після смерті. Сьогодні практика Святого Скапулярію дуже поширена і популярна серед вірних Вселенської Церкви, зокрема в Україні.

Літанія до Божої Матері Святого Скапулярію

Solemnity of the holy Apostles Peter and Paul

29 червня Католицька Церква згадує святих апостолів Петра і Павла. Як найближчі учні і послідовники Христа, вони поширювали його вчення у всі кінці світу; як і Христос, вони страждали за віру, але до кінця днів своїх продовжували звіщати тайни Христової правди. В день П‘ятидесятниці, наділені Святим Духом чудесними дарами, всі апостоли оволоділи однаковою владою і силою і всі вони в прийдешньому сядуть на дванадцяти престолах довкола Сина Людського, але окремі з них в особливий спосіб відзначені у Святому Письмі. До таких належать апостоли Петро і Павло, їх імена найчастіше згадані у Писанні, ап. Петро як автор 2-х, а Павло 14-ти Соборних послань.
Святі Петро і Павло по-різному прийшли до Христа, але обидва як мученики загинули в Римі при імператорі Нероні. Апостоли важко працювали, подорожуючи різними країнами, розповсюджуючи христове вчення між різними народами, тож обидва вважалися «стовпами» Церкви Христової.

Доля цих двох апостолів, як учнів Христових, складалася у різний спосіб. Петро, що звався перше Симоном, був сином рибалки і братом апостола Андрія, який і привів його до Христа. Серед апостолів саме Петро вирізнявся особливою відданістю Христу і вірою у Нього як у Месію. Він перший визнав Христа істинним Сином Божим – Спасителем, за що отримав ім`я «Петро», що означає «камінь». На цьому «камені Петрової віри», Христос пообіцяв створити Церкву, яку не переможуть ворота аду.
На відміну від апостола Петра, який від самого початку був свідком Христового проповідування, апостол Павло навпаки, спочатку був його ворогом, вважав лжепророком, і переслідував християн.
До свого навернення, Павло, тоді Савл, був фарисеєм і фанатично дотримувався Мойсеєевого закону. Після свого навернення, апостол Павло став відданим проповідником Христа, щасливим у своєму покликанні, а його послання склали систематизацію християнського вчення.
Апостол Петро, як і Павло, також пережив часи розпачу і зневіри, коли тричі відрікся від Христа в час перед його розп‘яттям. Свою слабкість Петро пережив дуже важко, щиро розкаюючись у здійсненому, він докорінно змінився, тож після Воскресіння Христос знову доручив йому бути провідником апостолів. Саме ап. Петро в День заслання Святого Духа першим виголосив проповідь, якою навернув до Христа більше 3000 душ. Духовна сила, що походила від апостола Петра, була настільки сильною, що навіть його тінь зцілювала хворих: «і все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок, так, що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них» (Діян. 5:15).
Обидва апостоли, Петро і Павло, пережили важкі часи переслідування християн. Обидва не раз перебували у темниці, проте, наприклад, в дивний спосіб був врятований апостол Петро – вночі до нього зійшов ангел і звільнив. До самої мученицької смерті св. Петро проповідував Євангеліє. Під його проводом відбувається вибір нового апостола на місце Юди, він скликає до Єрусалиму перший собор Христової Церкви, рукопокладує перших єпископів. Згідно переказам, апостол Марко написав своє Євангеліе для римських християн зі слів апостола Петра. До кінця життя апостол Петро повернувся до Риму, де і прийняв мученицьку смерть через розп‘яття. Ця подія стала основою роману Генріха Сенкевича «Quo vadis», або «Камо грядеши, Господи».
На відміну від рибалки за походженням Петра, Павло походив з багатої юдейської родини. Здобувши початкову освіту в місті Тарсі (Мала Азія), яке славилось своєю грецькою академією, далі навчався в Єрусалимі, у відомій раввинській академії у знаменитого вчителя Гамаліїла – знавця Закону, а також любителя грецької мудрості. Ймовірно, що Павло став свідком смерті первомученика Стефана, а потім отримав владу офіційно переслідувати християн. Господь, вбачаючи у Павлі, як і в Петра, велику силу духу і відданість ідеї, чудесним чином з‘явився йому і покликав до служіння. Яскраве світло, яке засліпило Павла і голос «Савле, Савле, чому ти переслідуєш Мене?» докорінно змінили його життя. Приведений сліпим до Дамаску, в момент прозріння під час хрещення, Павло став відданим послідовником Христа, проповідником і апологетом християнства.

Джерело – Католицький медіа-центр

Pilgrimage to Romania for a meeting with the Pope

З 30.05 по 03.06.2019 р. відбулося поломництво з нашої парафії до Румунії, на зустріч з Папою Франциском. Ідею такого поломництва запропонував настоятель парафії отець Анатолій. До нас приєдналися друзі з м. Довбиша, парафіяни Санктуарію Матері Божої Фатімскої. Дружною командою з молитвами та піснями ми подолали довгі кілометри дороги до м. Ясси в Румунії. День зустрічі з Папою приніс багато сюрпризів. Коли площа, де мала відбутися зустріч, була вщент заповнена людьми, почалася неймовірна злива з градом, але народ не залишив місце зустрічі. А як Папа почав рухатися в напрямку площі, де на нього чекали сотні тисяч людей, злива припинилася і почало світити сонце. Люди з вигуками “Віват Папа” вітали нашого Понтифіка. Після зустрічі з Папою Франциском наша група мандрувала мальовничими куточками Румунії, відвідувала монастирі та храми.

Після повернення в Україну, ми побували в прекрасних містах – Хотині та Кам’янці-Подільському, де відвідали історичні перлини України. Милувалися чудовими краєвидами нашої країни. За таку незабутню подорож вдячні отцю Анатолію, пані Лесі Кутник за організацію та проведення мандрівки, сестрі Єлені за прекрасну роботу гіда-перекладача.

Більше фото можна переглянути за цим посиланням.

Також представляємо Вашій увазі запис передачі Радіо Марія – “Християнство сьогодні”, де настоятель парафії Христа Царя Всесвіту (місто Київ) о. Анатолій Сіцінський SAC, поділився враженнями від паломницької подорожі до Румунії та зустрічі з Папою Франциском.