Acts of dedication

ПРИСВЯЧЕННЯ НЕПОРОЧНОМУ СЕРЦЮ МАРІЇ

Слова Матері Божої під час об’явлення у Фатімі 13 липня 1917 року

«Ви бачили пекло, куди потрапляють душі бідних грішників. Щоб їх урятувати, Господь хоче встановити у світі богослужіння на честь Мого Непорочного Серця. Якщо зробите те, що Я скажу вам, то врятується багато душ і настане мир. Війна закінчиться. Якщо ж люди не припинять ображати Бога, то під час
M.Boza 2понтифікату папи Пія ХІ розпочнеться друга війна, більш жахлива. Коли ви побачите ніч, осіяну незвичайним світлом, знайте, що це великий знак, який дає вам Господь. Цей знак буде свідчити про те, що Він покарає світ війною, голодом, переслідуванням Церкви і Святішого Отця за всі вчинені злочини. Щоб запобігти усьому цьому, Я прийду і вимагатиму присвячення Росії Моєму Непорочному Серцю, а також проситиму про відшкодувальне Причастя у перші суботи місяця.
Якщо люди послухають Мене, Росія навернеться і настане мир. Якщо ж ні, вона розповсюдить своє псевдовчення по всьому світі, викличе війни і переслідування Церкви. Добрих людей будуть мучити, Святіший Отець дуже страждатиме, загине багато народів, але врешті-решт Моє Непорочне Серце затріумфує і за деякий час запанує у світі мир».

Листи сестри Лусії

Ці слова Матері Божої – Цариці Розарію, з якими Вона звернулася у Фатімі 1917 року і в яких прозвучало прохання про присвячення світу і Росії, сестра Лусія неодноразово нагадувала в листах до Святішого Отця. У листі від 2 грудня 1940 року вона пише: «Святіший Отче! Пишу до Вас, щоб поновити своє прохання, з яким зверталася уже неодноразово. Це прохання нашого Господа і доброї Небесної Матері… У 1929 році Пресвята Діва Марія просила присвятити Росію Її Непорочному Серцю, обіцяючи, таким чином, втримати цю країну від розповсюдження її псевдовчення та привести до навернення… У внутрішніх одкровеннях, які дарував мені Господь, Він безперервно наполягав на тому, щоб ми виконали це прохання. Нещодавно Господь пообіцяв скоротити час страждань, якими Він вирішив покарати народи за їхні злочини [допускаючи] війни, голод, переслідування Церкви та Вашого Святійшества, якщо Ви присвятите світ Непорочному Серцю Марії, чітко вказуючи на Росію, а також доручите усім єпископам світу зробити те саме у єдності з Вашим Святійшеством».

У 1940 році сестра Лусія написала Святішому Отцю такі слова: «Наш Господь пообіцяв особливий захист Португалії під час цієї війни з огляду на присвячення португальського народу Непорочному Серцю Марії місцевими єпископами як доказ благодаті, якої уділить іншим народам, якщо ті вчинять за прикладом Португалії.

Свідчення Португалії перед іншими народами

   Завдяки тому, що єпископи Португалії присвятили увесь свій народ Непорочному Серцю Марії у 1931 році у Фатімі, ця країна чудом була врятована від комуністичної революції, яка знищувала сусідню країну – Іспанію. Тому не дивно, що із наближенням світової війни у 1938 році цей акт присвячення поновили. Чисто з людських міркувань досі неможливо пояснити, як Португалія змогла до кінця війни зберегти свій нейтралітет. Приклад Португалії – знак благодаті і спасіння для інших народів.

Заклики Понтифіків Пія XII, Павла VI, Йоана Павла II

    Папа Пій XII, котрий присвятив світ Непорочному Серцю Марії у 1942 році і встановив свято Марії Цариці, у 1954 році звернувся до Церкви з такими словами: «Після зрілих і глибоких роздумів ми прийшли до переконання, що Церква отримає велику користь, якщо ця добре обґрунтована істина стане більш зрозумілою для всіх і, засяявши як світло на свічнику, займе належне місце. Тому нашою апостольською владою ми визначаємо і встановлюємо літургічну урочистість Марії-Цариці, яке віднині буде відзначатися щороку 31 травня [нині це 22 серпня. – Прим. ред.]. Крім того, наказуємо, щоб цього дня поновлювалося присвячення людства Непорочному Серцю Марії, оскільки це вшанування Божої Матері дає незгасиму надію на прийдешні щасливі часи, коли переможе релігія і християнський мир (Пій XII, Ad caeli Reginam, 1954; § 4)».

Із подібним розпорядженням звернувся Папа Павло VI, закликаючи «усіх дітей Церкви поновити особисте присвячення Непорочному Серцю Матері Церкви, щоб, утверджуючи це дивовижне знамення доброчесності усім своїм життям, вони старалися усе краще виконувати Божу волю, вшановувати і наслідувати Царицю Небесну та служити Їй у дусі синівського послуху (Павло VI, Signum Magnum, 1967, § 8)».

Папа Іван Павло ІІ у своїй проповіді, яку виголосив у Фатімі у 1982 році, нагадав, що «послання Діви Марії неодноразове. Цей заклик повинен поновлюватися від покоління до покоління, узгоджуючись із новими знаменнями часу. До нього необхідно постійно повертатися, щоразу приймаючи його як новий».

Чудовим завершенням розпочатих акцій у реалізації прохань Матері Божої був акт присвячення світу та Росії Непорочному Серцю Марії 25 березня 1984 року, який здійснив Іван Павло ІІ у колегіальній єдності з усіма єпископами. Незадовго до своєї смерті сестра Лусія написала про цю важливу подію: «Святіший Отець присвятить Росію, яка навернеться. Слово навернеться походить від слова навернення. Це означає, що зло перетвориться на добро і на деякий час у світі запанує мир. Обіцянка миру стосується воєн, спричинених у світі через псевдовчення, яке розповсюдила Росія». Папа Іван Павло ІІ публічно здійснив це присвячення у Римі 25 березня 1984 року перед фігурою нашої Володарки, яку вшановують у фатімській каплиці об’явлень Кова-да-Ірія  (назва місця, де побудована каплиця). Святіший Отець розпорядився, щоб цю фігуру привезли спеціально до Риму після того, як він написав листа до усіх єпископів світу з проханням приєднатися до нього у цьому акті присвячення. Цим самим він хотів підкреслити, що, здійснивши перед цією фігурою акт присвячення, виконав прохання Володарки з Фатіми.

Акт присвячення світу і Росії Непорочному Серцю Марії разом із богослужінням Перших субот місяця становить сутність Фатімського послання. Сестра Лусія запевняла, що під час здійснення у Римі акту присвячення було дотримано усіх умов, тому Марія  виконала свої перші обітниці.

Присвячення Польщі у 1946 році

«Урочисте присвячення польського народу Непорочній Діві має велике значення, якщо тільки воно буде здійснене з вірою і підкріпленою конкретними діями. Подібно до того, як щирий і послідовний культ Матері Божої є елементом релігійного оновлення християнського життя, а відтак умовою для відродження людей, родин, народів і світу, ми теж не маємо  сумніву, що нові марійські обітниці польського народу, а також любов і заступництво Непорочного Серця  нашої Цариці сприятимуть утвердженню Божого ладу у Речі Посполитій, якщо ми самі своїм вірним служінням Богу і Небесній Цариці надихнемо життя поляків», – сказано у Листі Польського єпископату від 18 лютого 1946 року.

Після присвячення, який виконали спочатку у парафіях, а потім у дієцезіях, 8 вересня 1946 року на Ясній Гурі був «здійснений акт, що мав велике релігійне і національне значення: присвячення польського народу Непорочному Серцю Марії» (із повідомлення Конференції Єпископату Польщі).

Акт присвячення став прологом введення богослужіння Перших субот місяця в усіх парафіях Польщі.

Сестра Лусія нагадує

Присвячення є опорою нашої молитви і силою, яка її підтримує. Передусім йдеться про те, щоб віддати себе, відректися від своїх гріховних схильностей, джерелом яких є пожадливість, егоїзм, пристосовництво і самолюбство. Крім того, присвятити себе – це прийняти те, що посилає нам Бог, або ж добровільно щось пожертвувати Йому як смиренний дар нашої любові і вдячності до Нього. Власне, це молитва і самопожертва, яких очікують від нас Серця Ісуса і Марії, щоби прийняти їх і віддати Отцю як плід продовження Його справи Відкуплення заради спасіння людського роду (с. Лусія, «Послання з Фатіми»).

Той, хто житиме, вшановуючи Непорочне Серце Марії, хто по-справжньому навернеться і присвятить себе Богу, той стане «новим поколінням, яке переможе зло». Візіонерка з Фатіми запевняє, що «нове покоління є поколінням Непорочного Серця, а Марія – його Матір’ю (с. Лусія, «Заклики Фатімського послання»).

Культ Непорочного Серця Марії

У коментарі до третьої частини Фатімської таємниці кардинал Й. Рацінгер писав: «Щоб урятувати душі від пекла Бог пропонує (на подив людей, котрі належать до англосаксонських і німецьких культурних кіл) культ Непорочного Серця Марії. Щоб це зрозуміти, достатньо короткого пояснення. На біблійній мові серце означає центр людського існування, в якому сконцентровані розум, воля, темперамент і почуття. Центр, в якому людина знаходить свою цілісність і свій шлях внутрішнього розвитку. «Непорочне серце» згідно з Матеєм (5, 8) є серцем, яке, опираючись на Бога, досягло досконалої внутрішньої цілісності, і тому «бачить Бога». Культ Непорочного Серця Марії означає наближення до такого стану, в якому fiat – «нехай буде воля Твоя» – стає центром, який формує усе наше існування. Якби хтось заперечив, що не можна ставити між нами і Христом створіння, варто було б нагадати слова апостола Павла, з якими він без вагання звернувся до своїх громад: «Наслідуйте мене! (І Кор. 4, 16; Флм. 3, 17; І Фес. 1, 6; ІІ Фес. 3, 7-9)». На прикладі апостола вони вчилися того, що означає прямувати за Христом. Тому від кого ми, всупереч епосі, до якої належимо, можемо найкраще навчитися прямувати за Христом як не від Матері Христа?».

Обов’язки, що випливають із присвячення себе Непорочному Серцю Марії

Присвятити себе Пресвятій Богородиці означає здійснити релігійний акт. Як і кожен подібний акт, він містить у собі глибокий сенс, що веде до конкретних зобов’язань, оскільки жодний релігійний вчинок, навіть найбільш урочисто здійснений, не матиме ніякого значення, якщо не викличе сильного і тривалого відгуку у нашій волі. Присвятити себе Непорочному Серцю означає внутрішньо пов’язати себе з Її проханнями, які необхідно виконати. Саме на цьому ґрунтується наш духовний зв’язок із Нею, що є нічим іншим як служінням Матері Божій.

Культ марійського служіння у повному значенні цього слова передбачає, що людина віддає себе під владу Марії як своєї Матері і Цариці. Влада ж Марії над нами не має іншої мети як тільки уподібнити нас до ЇЇ Сина та впровадити у наше життя Його Царство, оскільки саме володарювання Марії є одним із аспектів Христового Царства, яке в житті Марії проявилося найкраще. Скеровуючи нас до Ісуса Христа, Марія виховує нас власним прикладом (о. Ян Дрозд SDS, «Послання до Непорочної»).

Акт особистого присвячення Непорочному Серцю Марії

  Маріє, Твоєму Непорочному Серцю у єдності із Серцем Ісуса, Твого улюбленого Сина, цілковито і беззастережно  присвячую себе такими словами:

 «Серце Марії, я увесь належу тобі й усе, чим володію – твоє. Маріє, Твоєму Непорочному Серцю жертвую беззастережно усе своє життя, кожен вчинок, почуття і права, духовні і земні блага, природні і надприродні, зовнішні і внутрішні, минущі і вічні, своє минуле, своє сьогоді і майбутнє, свій час, життя, вічність, небо, своє серце, тіло, душу, себе як особистість і взагалі усе своє єство – абсолютно все!

  Серце, що палає божественною любов’ю, з цілковитою довірою здаюся на тебе. Будь моїм світлом і силою, моєю опорою і допомогою, моїм відпочинком і притулком, радістю і життям, моїм захистом – моїм усім після Пресвятого Серця Ісуса, котрий є моїм Володарем і Нареченим. Амінь».

Акт присвячення родини Непорочному Серцю Марії

Маріє, сьогодні наша родина цілком і повністю присвячує себе Твоєму Непорочному Серцю. Ввіряємо Тобі наше минуле, наше сьогодні і майбутнє, зокрема, годину нашої смерті і саму смерть. Піклуйся про нас і розпоряджайся нашим часом, нашим духовним життям, нашою працею. Віддаємо Тобі наші тіла, наші душі, наше вміння і здібності. Ввіряємо Тобі нашу свободу, наші прагнення, обов’язки і навіть провини.

   Наречена Святого Духа, заступайся за нас перед Ним, аби Він наповнював нас й освячував. Вчини, щоб наше родинне вогнище стало схожим на дім у Назареті. Освячуй нас з допомогою щоденної молитви Розарію і частого прийняття святих таїнств. Благослови усіх нас й обдаруй своїм особливим миром. Залишися з нами нині і назавжди разом з Ісусом, св. Йосифом та святими ангелами.  Будь «ковчегом спасіння» для нашої родини, яка віднині і назавше прагне належати Тобі на честь і славу Всевишнього Бога. Амінь.

Акт присвячення чернечої спільноти Непорочному Серцю Марії

Непорочна Діво Маріє! Ми, Твої сини і доньки, добровільно зв’язані чернечими обітницями, припадаємо до Твоїх ніг, щоб наново ввірити себе Твоєму Непорочному Серцю. Матір наша, візьми наші серця і душі, формуй у нас якнайдосконаліше образ Ісуса. Виблагай для нас благодать того, щоб ми завжди були готові виконувати Божу волю та повністю підкорюватися Твоєму керівництву.        

   Непорочне Серце Марії! Ти відкриваєш перед нами широке поле для діяльності. Сходячи з небес із благодатною місією милосердя, Ти закликаєш нас нести спасіння світу, який летить у прірву пожадливості і споживацтва. Ми готові відшкодувати власні гріхи та гріхи світу, аби випросити мир й освячення усім людям доброї волі. На Твій заклик стаємо у перші ряди, розуміючи, яка відповідальність покладена на нас. Мірою дарів, що сходять на людство, є наша вірність та ревність у виконанні нашого покликання.

   Маріє, ми знаємо, що наша апостольська праця лише тоді дасть плоди, коли ми будемо наслідувати непорочну чистоту Твого Серця, коли будемо йти вслід за Твоїм прикладом, виконуючи Твої бажання.

   Обіцяємо Тобі в усьому любити волю Божу, охоче підкоряючи власну волю настоятелям і церковній владі. Приймаємо рішення із глибокою пошаною слухати Святішого Отця. Прагнемо кожного дня у своєму житті давати свідчення чистоти, умертвіння, відваги, терпіння перед лицем будь-яких випробувань, а тим самим чинити опір злу і розбещеності. Прагнемо відродити цей світ, відновлюючи насамперед власні обителі.

   Мати наша, виблагай для нас нове життя – життя ревного прагнення святості. Нехай початком цього нового етапу у нашому житті стане сьогоднішній день, коли біля Твоїх ніг ми відновлюємо те, до чого зобов’язалися перед Богом під час хрещення та складення чернечих обітниць.

   Непорочне материнське Серце Марії! Прагнемо відшкодувати Тобі за всі ті образи і рани, яких ми завдали Тобі, яких завдали наші спільноти і ті, хто не знає Тебе, не шанує і не любить. Виконуючи Твої побажання, обіцяємо і надалі присвячувати Тобі усі перші суботи. Ми будемо любити Тебе і молитися на дорогому для Тебе Розарії, довіряючи Твоєму заступництву святу Церкву, Святішого Отця, вітчизну, наших братів-слов’ян й увесь світ.        

   Володарко наша, захисти наші чернечі обителі і спільноти від морального занепаду і ворожих нападів. Виблагай для нас непохитну віру, безмежну надію і героїчну любов. Царице святого Розарію, випроси для усього світу справедливий і тривалий мир. Дозволь нам жити й умирати з Твоїм іменем на вустах, щоб ми могли з ним, якщо виникне така потреба, узяти на себе будь-які труднощі і хрест заради святої справи. Амінь.

Молитви Ангела з Фатіми

 ***

Боже мій, вірую в Тебе, поклоняюсь Тобі, довіряю Тобі, люблю Тебе.

Прошу у Тебе пробачення за всіх тих, хто не вірить у Тебе, не поклоняється Тобі, не довіряє Тобі, не любить Тебе.

***

   Пресвята Трійце, Отець, Син і Дух Святий, всією душею поклоняюсь Тобі і жертвую Тобі найдорожче Тіло і Кров, Душу і Божество Господа нашого Ісуса Христа, котрий присутній на всіх вівтарях світу, заради відшкодування усіх образ, святотатства і байдужості, якими Він зневажений. За посередництвом безконечних заслуг Його Пресвятого Серця і за заступництвом Непорочного Серця Марії прошу Тебе про навернення для бідних грішників.

***

О мій Ісусе, прости нам наші гріхи, врятуй нас від пекельного вогню, приведи на небо всі душі, а особливо ті, які найбільше потребують Твого милосердя.

     Послання Діви Марії неодноразове. Цей заклик повинен поновлюватися від покоління до покоління, узгоджуючись із новими знаменнями часу. До нього необхідно постійно повертатися, щоразу приймаючи його як новий.

Іван Павло ІІ, Фатіма, 1982 рік

Церква завжди готова відповісти на прохання Авраама, з яким він звертається до Бога, – подбати про те, щоб не бракувало праведників, заради яких буде покладений край злу та знищенню. Розумію, необхідно створити такі умови, за яких наново зростатиме сила добра. У цьому значенні перемога Бога і Марії непомітна для людського ока, однак вона реальна.

Бенедикт XVI, Рим, 2011 рік